Метою підвищення кваліфікації педагогічних працівників є їх професійний розвиток відповідно до державної політики у галузі освіти та забезпечення якості освіти.

Основними напрямами підвищення кваліфікації є:

• – розвиток професійних компетентностей (знання навчального предмета, фахових методик, технологій);
• – формування у здобувачів освіти спільних для ключових компетентностей вмінь, визначених частиною першою статті 12 Закону України “Про освіту”.

Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності:

1. вільне володіння державною мовою;
2. здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;
3. математична компетентність;
4. компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
5. інноваційність;
6. екологічна компетентність;
7. інформаційно-комунікаційна компетентність;
8. навчання впродовж життя;
9. громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;
10. культурна компетентність;
11. підприємливість та фінансова грамотність;
12. інші компетентності, передбачені стандартом освіти.

• – психолого-фізіологічні особливості здобувачів освіти певного віку, основи андрагогіки;
• – створення безпечного та інклюзивного освітнього середовища, особливості (специфіка) інклюзивного навчання, забезпечення додаткової підтримки в освітньому процесі дітей з особливими освітніми потребами;
• – використання інформаційно-комунікативних та цифрових технологій в освітньому процесі, включаючи електронне навчання, інформаційну та кібернетичну безпеку;
• – мовленнєва, цифрова, комунікаційна, інклюзивна, емоційно-етична компетентність;

{Абзац сьомий пункту 15 в редакції Постанови КМ № 1133 від 27.12.2019}

• – формування професійних компетентностей галузевого спрямування, опанування новітніми виробничими технологіями, ознайомлення із сучасним устаткуванням, обладнанням, технікою, станом і тенденціями розвитку галузі економіки, підприємства, організації та установи, вимогами до рівня кваліфікації працівників за відповідними професіями (для працівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти);
• – розвиток управлінської компетентності (для керівників закладів освіти, науково-методичних установ та їх заступників) тощо.

У разі викладання декількох навчальних предметів (дисциплін) педагогічні та науково-педагогічні працівники самостійно обирають послідовність підвищення кваліфікації за певними напрямами у міжатестаційний період в межах загального обсягу (тривалості) підвищення кваліфікації, визначеного законодавством.

Основними завданнями підвищення кваліфікації є:

– удосконалення раніше набутих та набуття нових компетентностей у межах професійної діяльності або галузі знань з урахуванням вимог відповідного професійного стандарту);

– оновлення та поглиблення знань, формування нових компетенцій з профілюючих навчальних дисциплін;

– формування та розвитку цифрової, управлінської, комунікаційної, медійної, інклюзивної, мовленнєвої компетентностей;

– засвоєння інноваційних технологій, форм, методів та засобів навчання;

– набуття досвіду формування змісту навчання з урахуванням його цільового спрямування, посадових обов’язків викладачів, здобутої світи, досвіду практичної роботи та професійної діяльності;

– вивчення вітчизняного та зарубіжного досвіду з метою якісного вирішення професійних завдань у сфері освітянської, наукової та виробничої діяльності;

– вироблення конкретних пропозицій з вдосконалення освітнього процесу, впровадження в практику навчання передових досягнень науки, техніки та виробництва.

Викладачі Коледжу можуть підвищувати кваліфікацію за різними формами, видами.

Формами підвищення кваліфікації є інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева), дуальна, на робочому місці, на виробництві тощо. Форми підвищення кваліфікації можуть поєднуватись.

Основними видами підвищення кваліфікації є:

– навчання за програмою підвищення кваліфікації;

– стажування;

– участь у семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстеркласах тощо.

Окремими видами діяльності педагогічних працівників Коледжу, що провадилися поза межами плану підвищення кваліфікації закладу освіти та визнаються Коледжем, як підвищення кваліфікації є:

– здобуття наукового ступеня;

– здобуття вищої освіти у відповідній галузі знань за профілем професійної діяльності;

– участь у програмах академічної мобільності;

– стажування;

– самоосвіта.

Педагогічні працівники з урахуванням результатів самооцінки компетентностей і професійних потреб, змісту власної викладацької діяльності та/або посадових обов’язків самостійно обирають конкретні форми, види, напрями та суб’єктів надання освітніх послуг з підвищення кваліфікації.